Дієприкметники із закінченнями -ачий, -ячий, учий, -ючий

Чи мають право на існування в сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу? Йдеться про дієприкметники, що закінчуються на -ачий, -ячий, учий, -ючий (бачачий, спляча, слабнучий, читаючий). Більшість мовознавців, зокрема Олена Курило, Борис Антоненко-Давидович, Юрій Шевельов, Олександр Пономарів, Святослав Караванський, радили й радять уникати їх, оскільки вони є невластивими українській мові. Але як їх замінити? Чи завжди це можливо? Досвідчені мовці переконують, що це не тільки можливо, а й досить легко. Наприклад, Святослав Караванський у книзі «Пошук українського слова, або, Боротьба за національне «Я»» навів 24! способи заміни дієприкметників і зазначив, що ці способи не вичерпують усіх словотворчих можливостей нашої мови.

Пропонуємо вам розглянути найуживаніші способи заміни невластивих українській мові дієприкметників:

 1. За допомогою прикметників:

• однокореневих прикметників: панівна еліта (а не «пануюча»), приваблива пропозиція (а не «приваблююча»), кроковий екскаватор (а не «крокуючий»);
• синонімів: зворушлива зустріч (а не «хвилююча»), прийдешнє свято (а не «наступаюче»), багатий на залізо (або залізновмісний, а не «вміщуючий залізо»), сучасні кордони (а не «існуючі»), чинне законодавство (а не «діюче»), молоде покоління (а не «підростаюче»);
• прикметника із суфіксом -альн-: зволожувальний крем (або крем для зволоження, а не «зволожуючий»), освіжальний напій, душ (а не «освіжуючий»), знеболювальний засіб (або засіб для знеболення, а не «знеболюючий»);
• складного прикметника: працелюбний, волелюбний хлопець (а не «люблячий працю, волю»);
• прикметника з прислівником щораз (чимраз): щораз слабші поштовхи (а не «слабнучі»), чимраз менший.

2. За допомогою іменників:

• іменника у формі називного відмінка: відпочивальники (а не «відпочиваючі»), доповідач, промовець (а не «виступаючий»), керівник (а не «керуючий»), вірянин (а не «віруючий»), завідувач кафедри (а не «завідуючий»), оточення (а не «оточуючі люди»);
• іменника у формі родового відмінка: лампи енергозбереження (а не «енергозберігаючі» лампи);
• іменника з прийменником: деталі для комплектування (а не «комплектуючі» деталі), засоби для миття (або мийні засоби, а не «миючі»), місця для сидіння (а не «сидячі» місця);
• іменника-прикладки: поет-початківець (а не «початкуючий» поет), одяг для мам-годувальниць (а не «годуючих» мам), команда-лідер (а не «лідируюча» команда);

 3. За допомогою нормативних дієприкментників:

• пасивного дієприкметника на -н(ий), -т(ий): приспана красуня (а не «спляча»);
• активного дієприкметника минулого часу: зраділий студент (а не «радіючий»), ожилий вулкан (а не «діючий»);
• дієприкметника минулого часу з префіксом напів-: напіввимерлі види тварин (а не «вимираючі»), напівзниклі рептилії (а не «зникаючі»).

 4. За допомогою інших хитрощів:

• усунення з тексту зайвого за змістом активного дієприслівника: постійна виставка (а не «постійно діюча»);
• за допомогою підрядного речення: який скаче/плаче (а не «скачучий», «плачучий»);
• словосполучень відповідного змісту: з любов’ю до тебе (а не «люблячий» тебе), у сльозах (а не «плачучий»), по дорозі до Києва (а не «їдучий» до Києва).

Варто зазначити, що в українській мові є окремі дієприкметники, що вже стали прикметниками, тобто вказують на постійну ознаку предмета, а не на дію. Порівняйте: «Під лежачий камінь вода не тече», «Лежачого не б’ють», але «Жінка, яка лежала на дивані» (а не «лежача» жінка). У перших двох реченнях слово «лежачий» виконує функцію прикметника, а в третьому воно б виступало як невластивий українській мові активний дієприкметник теперішнього часу.

Наталія Клименко