В українській мові дієслова в наказовому способі мають форму другої особи однини (учи, читай) і першої (учімо, читаймо) та форму другої особи множини (учіть, читайте), тому слово «давайте» у спонукальних конструкціях є непотрібною калькою з російської мови.
Коментарі ()
Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти
11. неперех., наказ. сп. давай, давайте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. чол., розм. Виражає заклик до спільної дії. — Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); — Давай перестоїмо під оцим грибком (Олесь Гончар, III, 1959, 11); — Давайте вертатись (Андрій Головко, I, 1957, 484);
Тобто, незовсім невластива конструкція, хоча й зазначена в словнику як розмовна.
Механічно міняти «давайте» на «нумо» дуже не раджу. Стилістичні відтінки в них відрізняються, і нейтральну пропозицію, висловлену з «давайте», можна легко перетворити з «нумо» на заклик до завзятої спільної діяльності. Плюс інша схема граматичного узгодження, що вимагає недоконаного дієслова в інфінітиві. Краще вже використати наказову форму І особи — але для багатьох наших сучасників утворення цієї граматичної форми є заскладним, тому замість «давайте» просто підставляють «нумо», часто навіть не усвідомлюючи, наскільки кульгаво їхня мова після цього звучить.
Де таке написано?