СУМ-11 слів «опт» і «оптовий» не фіксує. Проте, якщо слово є і в сучасній мові ЗМІ, і в нормативно-правових актах, і в сучасних словниках, то, мабуть, таки можна (хоча все вказує на пізнє запозичення).
Р.Ѕ. «оптом» у згаданому СУМ-11таки є:
sum.in.ua/s/optom
А з кормом що не так? У нього навіть однозначних синонімів нема в словниках, якщо говорити про їжу для тварин.
Харч? Так це не для тварин їжа. Їдло, наїдки, страва, потрава усе має або інші більш притаманні їм значення, або діалектизми. Усілякі паші — це звужено. Поживою ніхто ніколи на побутовому рівні не «послуговувався», та й знову-таки далеко не перше значення.
І відразу цікаво, як тоді має бути «комбікорм»?
З кормом, кормом кормят, а Ви скоріш за все годуєте, чи не так…
Якщо неологізму в словниках немає то самі його створіть, навіщо мавпувати московський діалект болгарськоі мови. Чому іжа для тварин обов'язково має позначатися виключно одним словом, та ще й іноземним, ностальгія? В англійській речення теж не як у нас часто будуються, і нічого, живуть якось. Чим Вас комбіхарч не влаштовує?
О́ПТОМ, присл.
1. торг. Великими партіями, у великих кількостях; усе разом, гуртом (про купівлю-продаж товарів); протилежне вроздріб. Поквапом пройшовшись поміж куренями, Гаркуша оптом закупив кілька валок (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 102); Вони оптом скуповували різьблені вироби за безцінь (Матеріали з етнографії.., 1956, 3).
2. перен., розм. Усіх (усе) разом; огулом. Він [Юзефович] завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (Володимир Самійленко, II, 1958, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 732.
Не розумію, що саме не так зі словом ОПТ? Для мене гуртом це скупчення чогось живого, але ніяк ні товару чи якогось вантажу. Маю думку, що саме слово ОПТ запозичено з якоїсь з європейських мов. Просто у нас змінило своє першоджерельне визначення.
Р.Ѕ. «оптом» у згаданому СУМ-11таки є:
sum.in.ua/s/optom
годівля — годівельний
З точки зору звичного словотворення не все так однозначно.
Особисто мені органічним варіантом видається саме «торгівельний»
Харч? Так це не для тварин їжа. Їдло, наїдки, страва, потрава усе має або інші більш притаманні їм значення, або діалектизми. Усілякі паші — це звужено. Поживою ніхто ніколи на побутовому рівні не «послуговувався», та й знову-таки далеко не перше значення.
І відразу цікаво, як тоді має бути «комбікорм»?
Якщо неологізму в словниках немає то самі його створіть, навіщо мавпувати московський діалект болгарськоі мови. Чому іжа для тварин обов'язково має позначатися виключно одним словом, та ще й іноземним, ностальгія? В англійській речення теж не як у нас часто будуються, і нічого, живуть якось. Чим Вас комбіхарч не влаштовує?
1. торг. Великими партіями, у великих кількостях; усе разом, гуртом (про купівлю-продаж товарів); протилежне вроздріб. Поквапом пройшовшись поміж куренями, Гаркуша оптом закупив кілька валок (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 102); Вони оптом скуповували різьблені вироби за безцінь (Матеріали з етнографії.., 1956, 3).
2. перен., розм. Усіх (усе) разом; огулом. Він [Юзефович] завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (Володимир Самійленко, II, 1958, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 732.