Кухоль і чашка
L
R
А «кружка» – це частина гончарного круга.

Коментарі ()

  1. Юліанна Криштопець 17 лютий 2017, 10:02 # 0
    Дякую! Завжди забуваю і кажу кружка. Більше такого не повториться!:)
    1. Kostyantyn Polinskiy 04 квітень 2017, 14:53 # -1
      щодо «горнятко» — це ж, нібито, посудина на кшталт горщику, тобто без ручки.
      ГОРНЯ́, ня́ти, с. Маленький горщик.
      ГОРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до горня́. Він одніс горнятко на стіл та насипав у миску юшки (М. Коцюбинський); Взявши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (О. Ільченко); На столі горнятко стоїть з варениною старих буряків і свіжих трав (В. Барка); * У порівн. У саду тридцять шість рядів аґрусу,… груші сортові, мов ті горнятка на гілках (І. Муратов).
      Словник Української Мови у 20 т.
      1. Дмитро Княжич 25 серпень 2017, 19:30 # +3
        «Філіжанка» — то взагалі тюркізм.
        1. Tetiana Kulpa 07 червень 2018, 09:53 # +1
          Та яка філіжанка??? Це польською, а от власне чашка правильно!!! Те саме, що чаша, почало широко застосовуватись в Київській Русі.
          1. Viktoria Kot 06 жовтень 2018, 19:55 # +2
            а як же тоді сказати українською «термокружка» — термокухоль?
            1. Sergiy Yakimenko 22 грудень 2018, 13:45 # +3
              Абсолютно вірно. Саме так і казати — «термокухоль».
            2. repl 2 22 травень 2019, 08:43 # 0
              Як ви зайібали!
              Гірше за ваш суржик — лише ваш анти'суржик!!_(от що це за автовиправле͡ння педерастичні: я написав два знаки оклику, значить їх й має бути 2(два)! й це взагалі не справа косорилого скрипта писаного тупорилими «проґрамистами» щось за мене виправляти без попере͡дже͡ння до того ж!!)
              1. repl 2 22 травень 2019, 09:22 # +1
                Й не «кухоль», а «анти'кружка»!
                1. Максим Безрук 20 серпень 2019, 08:34 # +1
                  Вже навіть Пономарів пояснив, що горнятко то не чашка, а маленький горщик.

                  Та вербовая дощечка, дощечка,
                  Та ходила по ней Настечка, Настечка,
                  Та решетомъ воду носила, носила,
                  Та дубровоньку гасила, гасила.
                  Та колько въ томъ решетцю водици, водици.
                  Только въ паробкахъ правдици, правдици.
                  Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
                  Та роскладу огникъ съ тернинки,
                  Та приставлю борщикъ въ горнятку, въ горнятку;

                  А въ томъ борщику мысяча головка, головка,
                  Кто ее буде ѣсти? — Паробки, паробки!
                  Та вербовая дощечка, дощечка,
                  Та ходила по ней Настечка, Настечка,
                  Та решетомъ воду носила, носила,
                  Та дубровоньку гасила, гасила.
                  Та только въ томъ решетцю дирочокъ, дирочокъ,
                  Только у насъ дѣвочокъ, дѣвочокъ.
                  Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
                  Та роскладу огникъ съ тернинки,
                  Та приставлю каши въ горнятку, въ горнятку;
                  А въ той кашонцѣ грудка масла, грудка масла,
                  Кто ее буде ѣсти? — Дѣвочки, дѣвочки

                  Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти

                  Ви можете авторизуватися через соцмережі: