
Мовознавець Борис Антоненко-Давидович:
«У крамницях часто читаємо таке оповіщення: «У нас ви можете купити готовий одяг у розстрочку». Або інколи ще й так: «Товар продається з розстроченням». Обидва ці вислови – у розстрочку і з розстроченням – не українські й не російські, а належать до тої мовної сумішки, що зветься в народі суржиком. В українській мові є дієслово строчити з похідним від нього іменником строчіння («Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить». – Марко Вовчок); є й слова, що позначають протилежну до них дію, – розстрочувати, розстрочування, але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під час купівлі. Відповідно до російського вислову в рассрочку є в українській мові давній вислів на виплат: «Дурно не треба, можна на виплат» (М. Коцюбинський). Отже, в оповіщеннях крамниць треба було написати: «купити готовий одяг на виплат», «продається на виплат»».
Коментарі ()
Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти
Звернімося до наукової літератури та закону.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 818.:
РОЗСТРО́ЧКА, и, жін. Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки. — Скільки ж то він коштує? — Та щось тисяч до двох. І в розстрочку (Андрій Головко, I, 1957, 273); Зустрівся я на вулиці з паном Глянцером, у якого мені доводилося колись брати матеріали для костюма… в розстрочку (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 122).
Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів) // Праця Правниче-Термінологічної Комісії при Соціяльно-Економічному Відділі Академії Наук. // Члени редакційної колегії: В.І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський, В. О. Крижанівський, І. Ю. Черкаський, редактор-упорядник А. Л. Дроб’язко, головний редактор: акад. А. Ю. Кримський. // У Київі — 1926 — Стор. 240
Рассрочка – розстрочка, відклад, виплат, сплат ратами.
Що ж стосовно законодавства – досить згадати постанову КМУ від 30 березня 2011 р. N 383 «Про затвердження Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам»
Тож, слово «розстрочка» хоча і є росіянізмом, але вона існує в українській мові щонайменше століття. І допоки в українському законодавстві буде використовуватися вказаний термін, інші формулювання не матимуть юридичного значення, а тому договір єдно буде «про купівлю одягу в розстрочку».
Правильно буде перекласти російський вислів «купить в рассрочку» — «купити (придбати) на виплату», або «купити (придбати) в кредит».
Проте в укр. мові є слово «строк» (визначений відрізок часу або ж момент часу), яке не варто плутати зі «строчінням». Тож можна сказати — «я за короткий строк придбав квартиру на виплату (в кредит)», але не можна: «я за короткий строк придбав квартиру в розстрочку».
Росіянізм — утворене від «росія», «росіянин», але не від «російська». Тому мало би бути типу «росінізм» :)) Схожі конструкції творять інколи занадто щирі українці: наприклад, Канада — канадієць. Чули таке? Але ж країна — не «Канадія», якби такою була, то й був би «канадієць». А так — канадець.
sum.in.ua/s/rozstrochka
На виплат — з виплатою частинами, у кілька строків. [Карпо:] Ми домовилися з графом, що він нам, громаді, значить, віддасть землю на виплат (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 280).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 453.
Є в цьому словнику і на виплат, і в розстрочку!
Коли мала була, ще дивилася телек і там завжди казали «у розстрочку», добре це пам'ятаю.
І хто взагалі сказав, що якщо Марко Вовчок використовувала вираз «на виплат», то це вже закон, що має бути саме таке слово українським, а не якесь інше? Те ж саме можна сказати про те, як висловдлювалися в своїх творах Головко чи Козланюк. А може таки варто прийняти, що ці слова є синонімами і не заморочуватися, щоб бодай жодне слово в українській мові не було схоже на російське. Бо, в такому разі, доведеться сидіти і придумувати штучно нові слова, щоб не дай бог, нічого спільного з «ворожо мовою». А може варто полишити ці маразми й змиритися з тим, що в слов'янських мовах завжди будуть зустрічатися схожі слова. Так само, як у польській, чеській, хорватській та словацькій зустрічаються слова ідентичні українським.
Мене теж дратує, коли мову намагаються окреслити жорсткими рамками. Мова — це жива істота. Вона ровивається.
Мене може дратувати слово «поціновувач», коли існує гарне слово «шанувальник», але я мушу погодитись із правом на існування тих шелених «поціновувачів» (язика зламати можна)…
Так і тут. Треба погодитись із тим, що на одній ланці інують «розстрочка» та «на виплат».
Масово впроваджували зміни, щоб якнайбільше наблизити українську до російської, зробити з неї діалект. Таким чином позбавляли мову її особливостей. Згодом московські ідеологи апелювали до зміненої мови, мовляв, погляньте, скільки схожого у неї з російською.
24tv.ua/chim-vidriznyayetsya-ukrayinska-mova-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1678323
Це буле ще у часи Російської Імперії. Про СРСР взагалі мовчу.