Скасування

дія (скасовування, скасування) результат (скасовання) Жайворонок. Російсько-український словник.
юр. касація, скасовання, г. уневажнення, знесення; не подлежащий отмене — невідкличний. КАРАВАНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ Російсько-український словник
складної лексики

є ж застосунок, міг би бути і скасунок

Так :)

відмовились на цей час або перенесли на інший час, бо слід брати контекст. Якщо це офіційна зустріч, то її або переносять, або скасовують, або відкладають чи відмовляються тимчасово чи переносять на інший час чи термін, звідси відтерміновують. Якщо це зустріч між хлопцем і дівчиною, то переносять або відмовляються, відкладають. Як бачите, палітра слів української мови широка. Головне, не полінуватися пошукати потрібне слово і вислів. А якщо хочемо увиразнити нашу мову і зробити її ще красивішою, то можна пошукати і фразеологізми або прислів'я чи приказки на те слово, що хочемо вжити.

це узрізноманітнити або вирізнити

Так. Слова відмінюють. Тому то в Правописі й усіх довідниках вживають лінгвістичний термін «відміна». Стосується це іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень.
Щодо слова «відміна» подаю ще пояснення, де можна на його натрапити.
1.Інший вид якогось предмета, явища, речовини і т. ін. ◆ Ще говорив ігумен, але то вже були тільки відміни того самого. Павло Загребельний, «Диво», 1968 р. ◆ Найкращими для баштанних культур є легкі й родючі відміни ґрунту, насамперед супіскові чорноземи., «Овочівництво закритого і відкритого ґрунту», 1957 р.
2.Риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого ◆ Визнаючи наявність спільних рис вищої нервової діяльності у людини і тварин, І. П. Павлов у той же час указував і на відміни в них., «Вісник АН УРСР», № 9, 1949 р. ◆ Подібності, так само як і відміни, допомагають краще відчути, як художній твір відбиває велику правду життя., «Радянське літературознавство», № 9, 1965 р.
3.Зміна, переміна чого-небудь ◆ Для одміни ми їздили в море ловити рибу. Михайло Коцюбинський, «Сон», 1911 р. ◆ Восени кожен день — якась відміна: // То зів'яла стеблина, то зелений пожовк… Максим Рильський, «Восени прилітають невідомі птиці…», 1940 р. ◆ Весна принесла чималі одміни в її серце. Михайло Стельмах, «Велика рідня», 1951 р.
4. Рідк. те ж саме, що скасування ◆ То правда, одміна данини — велика всім полегкість, а проте не поміч. Дмитро Міщенко, «Синьоока Тивер», 1983 р.
грам. група іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень ◆
5. Відміна — група імен, що мають спільні особливості відмінювання, пов'язані з характером основи., «Словник лінгвістичних термінів», 1957 р.
6. Діал. виродок ◆ Де ті відміни [брати] могли подітися? — муркотів сам до себе Стефко. Іван Франко, «Яндруси», 1905 р. Матеріал з Вікісловника