Ось цікаво. У молдован та румунців будь-який сир, від найтвердішого до найм'якшого, зветься «бринза». В українців — «сир». А росіяни використовують и українське «сыр», і румунське «брынза», та ще й власне «творог» на означення сиру, тільки різних сортів. Мабуть, і нам не варто боятись запозичень та легалізувати слово «творог»? Коротше та ясніше, ніж «м'який» або «домашній» сир!
Ну, слово «бринза» («бриндза») в українській мові теж є.
Що ж до «творога», то в українській мові є слова «тварог» (з наголосом на «а»), «творог», «творіг» та «отворог» (усі з наголосом на останній склад), які мають те ж саме значення (див. ЕСУМ, т.5, ст.530). Либонь через те, що вони схожі на російські чи білоруські, дехто безпідставно вважає їх суржиком, одначе це зовсім не так.
Дякую, Ви порушили дуже важливе питання. Суржик — це безумовне зло, але й не треба кидатися в протилежну крайність та штучно збіднювати мову, відкидати якісь синоніми лише на тій підставі, що вони схожі або спільні з російськими словами. Проте, як на мене, з двох рівнозначних слів завжди приємніше вживати суто українське!
Безумовно. Я й сам радше скажу «вареники з сиром», аніж «вареники з творогом». Хоча як на мою бабцю (Волинська область), то вона скаже, що у вареники з домашнім сиром закладено творіг, бо з «сиром» то вже буде інша страва.
Творіг (та інші варіанти) прийнято вважати діалектизмом. Грінченко творога не фіксує, як і вслід за ним більшість українських словників радянської доби. Хоча це слово є в Желехівського, наприклад — тобто, слово було присутнє на Галичині в той час (імоврно, як запозичення з польської), тоді як «велика Україна» знала лише «сир».
Слово «творіг» було поширене в вузькому ареалі, тому сучасне його розповсюдження в центрально-східних областях — імовірно, таки результат російського впливу.
Насправді слово «сир» не потребує додаткового прикметника («домашній», «кисломолочний») — те, що росіяни називають «творог», в українській мові є його першим значенням. Тому «Бабуся приїхала й сиру привезла» нестиме той же зміст (хоч і не позбавлене двозначності, як і «масло» в російській, яке може бути «сливочным» чи «растительным», але уточнювальний прикметник здебільшого опускають).
На етикетках справді пишуть «вершкове масло», наслідуючи російське «сливочное масло», хоча для української мови таке уточнення надлишкове: масло, як правило, не буває рослинним, як і олія не буває вершковою — інформація про походження продукту міститься в самому іменнику. Для російської таке уточнення потрібне (бо «маслом» у ній називають два різні продукти), але треба розрізняти офіційно-ділову мову, якою прийнято маркувати товари, де ставляться додаткові вимоги до точності назви, та живу розмовну мову, яка тяжіє до лаконічності й уникає надмірних уточнень, зрозумілих із контексту (тобто, російською частіше кажуть «жарить картошку на масле» чи «хлеб с маслом», а не «жарить картошку на растительном масле» чи «хлеб со сливочным маслом» — бо зміст слова «масло» легко визначити з контексту). Приблизно це ж можна сказати й про «сир» в українській: ніхто не каже «вареники з кисломолочним сиром» чи «бутерброд з некисломолочним сиром» — розмовна мова уникає надмірних уточнень, єдине призначення яких — дати точний опис товару в магазині.
пом'ятаю робила я у кафе (у Харкові), випікали слойки з Творогом, але писали на цінниках з сиром, як треба, а покупці вважали, що сир це Сыр і купляли, а потім претензії до мене, що це таке, слойка з Творогом!!! де Сыр???
Якби ви випікали слойки з сиром (тим, який «сыр» у російській) і писали на них «слойки з сиром», були б такі ж самісінькі претензії від тих, хто очікував побачити в них не сир, а сир ;)
Локальних діалектів не існує і не може бути, має звідусіль лунати стандартизовані вигуки дозволені центральною владою? Оптимізації і адаптації не існує?
Що там, на біса здалася «фєта» — то ж білий сир. А, білий сир то інше? ну тоді м«який. А, то тож є. Ну тоді буде біло-м»який сир! О, зручно!
Що там далі? Філадельфія? Так… ну білий, м«який та біло-м»який же зайнято, то буде біло-м«яко-м»якенький сир. Вирішено!
Ділі що? Брі? от халепа… ну нічого не лаишається, як назвати його біло-м«яко-м»якеньким-оболончастим. Добре звучить.
Камамбер? от лишенько, що ж ви навалилися, що вам недостає простого сиру на всіх… от було гарна за цапря горохза, коли було тілки два вида сиру: учорашній та позаучорашній.
Здається цей ресурс займається якоюсь дурнею та провокацією.
Не подобається, коли починають заумні виправляти те, що не потрібно. До того ж, цураючись віддавати московії своє слово.
Слов'янське слово «Тваріг» є в багатьох слов'янських мовах, та походить від праслов'янського «*tvarogъ», яке пов'язане з «*tvoriti» (українське «творити»). В українській (літературній нормі) воно у вигляді слова «тваріг», було витіснене словом «сир».
«Творог» теж нормальне слово, не вважаю русизмом, бо ми і так багацько своїх слів повіддавали кацапам і тепер їх цураємось (слова «краска», «кусочок» тощо). Якщо «твАрог», то це русофікована фонетика.
Слово «сироватка» (від слів «сир» та «м'яти, в‘яти» — «сироватка» — те, що залишається після віджимання сиру) — в обох словах корінь «сир». У російському язику настільки викривився корінь, що слово «сир» уже не виходить — «сыворотка».
Архаї́зм — слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку і мають сучасний синонімічний аналог. Архаїзми — це витіснені назви понять, що існують і в наш час.
Слово «тваріг», як українське, згадується в «Етимологічний словник української мови: Том 5: Інститут мовознавства Національної академії наук України. — Київ: Наукова думка, 2006.» (http://resource.history.org.ua/item/0007835)
Подивитися етимологію тут: en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/tvarogъ
Що ж до «творога», то в українській мові є слова «тварог» (з наголосом на «а»), «творог», «творіг» та «отворог» (усі з наголосом на останній склад), які мають те ж саме значення (див. ЕСУМ, т.5, ст.530). Либонь через те, що вони схожі на російські чи білоруські, дехто безпідставно вважає їх суржиком, одначе це зовсім не так.
Слово «творіг» було поширене в вузькому ареалі, тому сучасне його розповсюдження в центрально-східних областях — імовірно, таки результат російського впливу.
www.polishfoodandgifts.com/farmer-cheese-white-cheese-twarog-quark/
Локальних діалектів не існує і не може бути, має звідусіль лунати стандартизовані вигуки дозволені центральною владою? Оптимізації і адаптації не існує?
Що там, на біса здалася «фєта» — то ж білий сир. А, білий сир то інше? ну тоді м«який. А, то тож є. Ну тоді буде біло-м»який сир! О, зручно!
Що там далі? Філадельфія? Так… ну білий, м«який та біло-м»який же зайнято, то буде біло-м«яко-м»якенький сир. Вирішено!
Ділі що? Брі? от халепа… ну нічого не лаишається, як назвати його біло-м«яко-м»якеньким-оболончастим. Добре звучить.
Камамбер? от лишенько, що ж ви навалилися, що вам недостає простого сиру на всіх… от було гарна за цапря горохза, коли було тілки два вида сиру: учорашній та позаучорашній.
Здається цей ресурс займається якоюсь дурнею та провокацією.
Слов'янське слово «Тваріг» є в багатьох слов'янських мовах, та походить від праслов'янського «*tvarogъ», яке пов'язане з «*tvoriti» (українське «творити»). В українській (літературній нормі) воно у вигляді слова «тваріг», було витіснене словом «сир».
«Творог» теж нормальне слово, не вважаю русизмом, бо ми і так багацько своїх слів повіддавали кацапам і тепер їх цураємось (слова «краска», «кусочок» тощо). Якщо «твАрог», то це русофікована фонетика.
Слово «сироватка» (від слів «сир» та «м'яти, в‘яти» — «сироватка» — те, що залишається після віджимання сиру) — в обох словах корінь «сир». У російському язику настільки викривився корінь, що слово «сир» уже не виходить — «сыворотка».
Архаї́зм — слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку і мають сучасний синонімічний аналог. Архаїзми — це витіснені назви понять, що існують і в наш час.
Слово «тваріг», як українське, згадується в «Етимологічний словник української мови: Том 5: Інститут мовознавства Національної академії наук України. — Київ: Наукова думка, 2006.» (http://resource.history.org.ua/item/0007835)
Подивитися етимологію тут: en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/tvarogъ