
Префікс СПІВ- трапляється переважно в назвах осіб, котрі з кимось щось роблять (співавтор, співрозмовник, співучасник), чи дій, які виконуються з кимось (співтворчість, співучасть). Мовознавець Олександра Сербенська зазначає, що кальку «співпадіння» можна тлумачити як «спільне з кимось падіння».
Коментарі ()
Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти
Цікавіше питання: як і коли ця калька виникла, як широко розповсюдилась, коли почала вважатися ненормативною? Адже це теж частина української мови (хоч і не включена до сучасної літературної норми).
Натомість маємо лексеми, які цілком відповідають значенням російського совпадать: збігатися (“Думка директора збігається з думкою його підлеглих” – з газети), сходитися (“Дивувались трохи, що слова проповіді й вчинки батющині не зовсім сходяться якось” – Михайло Коцюбинський), зійтися (“От бачиш, се випадок нещасливий, – він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою” – Леся Українка).
Такими лексемами й годиться користуватися, а не творити без потреби недолугих неологізмів на кшталт співпадати, співпадіння.»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
«Ніжки процесора не збіглися з отворами сокета»? чи
«Ніжки процесора не зійшлися з отворами сокета» чи
все ж… не співпали..?