Ви усе ускладнюєте, зовсім не розглянули випадок приголосний-голосний.
Проста мнемоніка:
Дивитися треба на перше слово. Якщо останній звук (Ь не рахується) приголосний то І, якщо голосний то Й.
Але при зіставленні, на початку речення, після паузи (будь-якого розділового знаку), якщо одне із слів починається чи закінчується на звук з Й (й, ю — йу, я — йа, ...), то завжди І.
Приклади:
правО Й діло, але партіЙа І народ
розсуД І обачність, але молодість І Йуність
Більш точно:
Проста мнемоніка:
Дивитися треба на перше слово. Якщо останній звук приголосний то І, якщо голосний то Й.
«Але» №1: при зіставленні (1), якщо одне зі слів починається чи закінчується на звук з Й (й, ю — йу, я — йа, ...) (2) — завжди І.
Приклади:
1)
Тато і мама. (= батьки)
День і ніч. (= частини дня)
2)
Данія(Йа) і Норвегія.
Аня і (Йу)Юля.
«Але» №2: на початку речення, після паузи (будь-якого розділового знаку) — вважаємо, що першого слова немає, а отже спираємося на друге слово, але з більшою свободою дій.
Приклади (першим іде більш вдалий сполучник):
Й/і окунь на мить завмер.
Й/і інколи іде дощ.
І таке, і/й інше.
І/й один, і два, і три.
Приклад: «Який сумний осінній ранок \ Дістану аркуш й олівець»(Шевцов-Сапегін)[2]
Джерело:
[1] підручник Авраменка для десятого класу
[2] www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361696
чи можна написати «швидко та зручно»?
Проста мнемоніка:
Дивитися треба на перше слово. Якщо останній звук (Ь не рахується) приголосний то І, якщо голосний то Й.
Але при зіставленні, на початку речення, після паузи (будь-якого розділового знаку), якщо одне із слів починається чи закінчується на звук з Й (й, ю — йу, я — йа, ...), то завжди І.
Приклади:
правО Й діло, але партіЙа І народ
розсуД І обачність, але молодість І Йуність
Проста мнемоніка:
Дивитися треба на перше слово. Якщо останній звук приголосний то І, якщо голосний то Й.
«Але» №1: при зіставленні (1), якщо одне зі слів починається чи закінчується на звук з Й (й, ю — йу, я — йа, ...) (2) — завжди І.
Приклади:
1)
Тато і мама. (= батьки)
День і ніч. (= частини дня)
2)
Данія(Йа) і Норвегія.
Аня і (Йу)Юля.
«Але» №2: на початку речення, після паузи (будь-якого розділового знаку) — вважаємо, що першого слова немає, а отже спираємося на друге слово, але з більшою свободою дій.
Приклади (першим іде більш вдалий сполучник):
Й/і окунь на мить завмер.
Й/і інколи іде дощ.
І таке, і/й інше.
І/й один, і два, і три.