Вибачайте тестатура рос! йська. А памЯтаете, як у Глазового. «Одне якесь дурне — по! хало в турне. При! хало з турне — а все ж таке дурне!» Хай щастить!

Багато хто розуміє цю сторінку так, що якщо йдеться про іноземні країни, то треба писати разом, а якщо мова про межі (країни чи будь-чого) — то окремо. Але то невірне розуміння!
Те, разом чи окремо ми можемо писати, залежить не лише від того, що ми хочемо сказати, а й від обраної форми фрази. Часто одне й те саме можна сказати різними способами: «я приїхав з-за кордону» і «я приїхав з закордону».
Головне, що слід знати, що в українській мові не існує прислівника «закордон»/«закордоном». Слова «закордон» і «закордоном» є лише формами (відмінками) іменника «закордон». «Я поїду закордон» і «я перебуваю закордоном» — маячня, така сама як «я поїду сад» і «я перебуваю садом».
Адже «закордон» і «закордоном» — лише іменник. Їх можно вживати так: «я мрію про закордон», «я на звʼязку з закордоном», «привезений з закордону» (в крайньому разі, «я поїду в закордон» і «я перебуваю в закордоні»).
Замість «я поїду закордон» і «я перебуваю закордоном» можна писати лише «я поїду за кордон» і «я перебуваю за кордоном». (Вже пояснював чому, бо «закордон» іменник, а не прислівник. Див. приклад з садом.)
В деяких випадках можна писати і так, і так, наприклад, «привезений з закордону» і «привезений з-за кордону».
Також бувають випадки, коли можна писати лише разом: «я на звʼязку з закордоном». («Я на звʼязку з-за кордоном» — маячня, бо прийменник «з-за» не стикується з орудним відмінком.)

За, з, з-за це прийменники, кордон — іменник.
А коли відбулося злиття цих двох лексем, то вони почали означати " іноземні держави, чужі краї " і тоді закордон став іменником.
Тож, варто розуміти, що написання разом й окремо є правильним, але в залежності від змісту.
Яскравим прикладом є «додому» й «до дому». Коли йдемо у свій дім, то пишемо разом, якщо йдемо у чужий дім або загалом у якийсь будинок, то пишемо окремо.
«Пора рушати додому» (М.Коцюбинський).
«Вернувся Чіпка додому» (Панас Мирний).
«Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до домуКоралаєвої, минаючи вікна» (І.Нечуй-Левицький).
«Хутко прийшла [Софія] до дому баронеси» (Леся Українка).
(«Я на звʼязку з-за кордоном» — маячня, бо прийменник «з-за» не стикується з орудним відмінком.) — тут так, але мова не про «з» чи «з-за» йшла, а про саме написання слова разом, чи окремо і коли, у яких випадках. А щодо цього «Адже «закордон» і «закордоном» — лише іменник. Їх можно вживати так: «я мрію про закордон», «я на звʼязку з закордоном», «привезений з закордону» (в крайньому разі, «я поїду в закордон» і «я перебуваю в закордоні»). (ДАЛІ ВИ ЗАПЕРЕЧИЛИ ЦЮ СВОЮ ДУМКУ І НАПИСАЛИ ЗОВСІМ ІНШЕ)
Замість «я поїду закордон» і «я перебуваю закордоном» можна писати лише «я поїду за кордон» і «я перебуваю за кордоном». (Вже пояснював чому, бо «закордон» іменник, а не прислівник. Див. приклад з садом.)», тому наведу приклади з класичної літератури:
Закордон (зарубіжжя) — «Однієї морозної ночі спалахнув на економії великий хлів з вигодуваними для закордону сорока п’ятьма кабанами» (Є.Кротевич). «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (В.Собко).
За кордон — «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, у Варшаву, мене дуже схвилювало і налякало» (О.Довженко).
«З-за закордону» писати, звісно, не варто, навіть з боку милозвучності! (Тут я згодна, що граматично не досить правильно).