Українці, гідности та хоробрости, щоб плекати незалежність нашої країни!
P. S. Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Білорусь, Русь у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -і або -и: незалежності та незалежности, гідності та гідности, хоробрості та хоробрости, радості та радости, смерті та смерти, честі та чести; крові та крови, любові та любови, осені та осени, солі та соли, Білорусі та Білоруси, Русі та Руси.
Коментарі ()
Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти
Додам лиш те, що в діяспорі* до незалезности :-) вживалося лише закінчення -ти в родовому, а -ті знаходилося лише в давальному. Правда, велика більшість тих, кому вдалося виїхати на захід після ІІ-ї Світової, це були Галичани, з котрих всі володіли польською, якщо не й німецькою; а російської майже ніхто не знав. Тому, коля сам останньо був в Києві, люди дивувалися, коли просив їх переходити на українську — бо російська мені ніколи не була lingua franca. Це закінчення -ти знайдете в Правописному словнику Голоскевича, оригінально друковано в Україні на основі Харківського правопису (що незадовго святкуватиме сотню річницю), якого передруковували в Нью-Йорку аж до 80-их. Можна знайти старі (вживані) копії на amazon.com. Там подано масу слів з буквою ґ.
*точно так в цьому правописі — варіянт, патріярх, діяспора…