
P. S. «Папа» — суржик.
Приклади вживання: «Виблагай у батька дозвіл побратись — і мій тато пристане на це» (Михайло Коцюбинський); «Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: «Як ти змінивсь, татусь! Як схуд...» (Володимир Сосюра); «Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку» (Леся Українка); «Не було кому дати тобі стрим, Миколо, бо твій неньо вже не жив, а неня була стара та податлива» (Іван Франко); «В хаті темно, нема дома Або вже ліг спати Мій батечко одинокий» (Тарас Шевченко); «Пан добрий, як отець — взяв корову і скопець; а пані, як мати — казала теля взяти» (Матвій Номис).
Коментарі ()
Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти
en.wiktionary.org/wiki/papa#Italian
І я чудово знаю, хто такий Папа Римський. Своїм коментарем я хотів показати, що слово «папа» не в усіх значеннях є росіянизмом, як вказано в описі до слова «P. S. «Папа» — суржик.»
Бо ніде про виключення не говориться. Чи я просто не бачу?
Саме через такі судження як «Виключення — це вже кожному своє» ми і маємо суржикове суспільство. «А. це не для мене, це не про мене. Це для інших, йому треба — хай йому і буде...».
Одні розуміють, що є виключення, інші — ні. А потім у церквах малі діти кажуть «Батько Римський», бо «Папа» — суржик!
Якби була війна з Польщею, наприклад, то викорінювали б подібність до польської.
Така гірка правда дійсності.