Вірний
L
R
Не зловживайте словами «вірний» і «вірно». Оскільки «вірний» – це насамперед відданий, який не зраджує, заслуговує на довіру.

Коментарі ()

  1. Лілея Кроленко 10 січень 2017, 21:55 # +5
    Слово «вірно» у значенні «правильно» не вживається. Краще сказати: «правильно», «Ваша думка слушна», «Ви маєте рацію», «Ваша правда».
    1. Nikolas Barboa 28 серпень 2018, 23:22 # 0
      Мені особисто незрозуміло, а що тоді робити нам з «радою»? Верховна рада, «я дуже рада» радіти і радитись це ж зовсім різні речі.
      Дивна мова.
      1. Андрій Кузик 21 серпень 2019, 23:42 # 0
        Парадокс (історичного походження) чи результат діяльности мовних пуристів?
        =================================
        «Перевіряти» і «звіряти» — це інфінітиви, що означають дію, спрямовану на встановлення істини, точности чи правильности.
        Усі лінгвісти в один голос категорично стверджують, що: «вірний» і «вірно» НЕ Є СИНОНІМАМИ до «правильний» («точний», "істинний") та «правильно» («точно», "істинно")…
        Чому? Лише тому, що у москалів «верно — это правильно», а в українській мові цей прислівник недопустимо вживати в такому сенсі, а лише як «віддано»?
        ========================================
        Джерело дає етимологію слова «віра» — давн.-індоєвропейського *wēros (давн.-верхньо-нім. wâr «правдивий, вірний», давн.-ірл. fír «правдивий, істинний», латин. vērus «істинний, правдивий»).
        ========================================
        Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 1: А–Г / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1982. – 632 с. С. — 402:

        Авторизуйтеся, щоб залишити коментар. Увійти

        Ви можете авторизуватися через соцмережі: