Про те, що слово «лавка» може позначати крамницю, я вперше дізнався з усної мови рідного села на Черкащині, де один магазин традиційно називали «Печена лавка». Причому, назва ця існувала ще з дорадянських часів, коли був такий купець Печений — зрозуміло, в радянські роки магазин став державним, але назва збереглася. Тобто, якщо «лавка» й русизм, то досить давній.

Мій улюблений СУМ-11 також лавку-крамницю фіксує, посилаючись на Панаса Мирного:
sum.in.ua/s/lavka

Вибачте, я не мовознавець. Але хочу правильно говорити і із задоволенням читаю розсилку від ukr-mova.in.ua/
Як на мене, приклади з української класичної літератури є доцільними за винятком посилань-цитувань діалогів, де може бути абсолютно різна лексика.

У селі моєї бабусі на Дніпропетровщині, єдиний магазин усі мешканці і моя бабуся (1928 р.н.) з прабабусею (1900 р.н.) також називали «лавкою».